істеричний

-а, -е.

1) Стос. до істерії.

2) Схильний до істерії; хворий на істерію.

••

Істери́чна дуга́ мед. — напад загальних тонічних судом; при цьому тіло хворого вигинається дугою з опорою на потилицю та п'ятки.

Істери́чний на́пад — напад, який виникає при істерії; проявляється падінням з наступними бурхливими виразними рухами та безладним криком, плачем та ін.

Істери́чний сон — те саме, що летаргі́я.